Невралгія трійчастого нерва

Трійчастий нерв — це п’ята пара черепно-мозкових нервів, яка відповідає за чутливість обличчя і роботу жувальних м’язів. Він передає відчуття дотику, температури та болю, а також контролює рух м’язів, необхідних для жування. Нерв складається з трьох основних гілок, кожна з яких відповідає за певні ділянки обличчя: лоб, очі, щоки, губи та підборіддя.

Найпоширенішою проблемою, пов’язаною з цим нервом, є невралгія трійчастого нерва. Вона супроводжується різкими болями на обличчі, які можуть виникати навіть від легких дотиків. Якщо з’являються подібні симптоми, важливо якнайшвидше звернутися до невролога для діагностики та лікування.

Невралгія трійчастого нерва має такі симптоми:

• Сильний біль в обличчі. Больовий синдром охоплює область верхньої та нижньої щелепи. Нерідко такий характер болю вводить людину в оману, маскуючись під зубний біль. Однак після лікування зубів біль не минає.
• М’язові спазми обличчя та зміна чутливості шкіри. Через спазми людина зазнає труднощів у спілкуванні або жуванні.
• Асиметрія обличчя. Зокрема, асиметричність чітко проглядається під час розмови або посмішки.
• Больові напади стріляючого характеру.

До супутніх симптомів невралгії трійчастого нерва належить:

• підвищене слиновиділення;
• безсоння;
• тривога;
• зміна смакових відчуттів;
• місцеве або загальне підвищення температури тіла.

Невралгія трійчастого нерва розвивається з різних причин, серед яких найпоширеніші:

• Компресія нерва — здавлювання кореня аномальною артерією або венозною петлею.
• Патології нервової системи — розсіяний склероз, менінгіт.
• Пухлини та судинні аномалії — артеріовенозні мальформації, аневризми.
• Запалення — захворювання носових пазух та інфекційні процеси.
• Травми — механічні пошкодження обличчя або щелепи.
• Переохолодження — різкі перепади температури.

У рідкісних випадках невралгія трійчастого нерва пов’язана з утворенням бляшок у зоні корінця нерва. Таке найчастіше трапляється в молодих пацієнтів із розсіяним склерозом.

Точний механізм появи болю до кінця не вивчений. Припускають, що здавлювання нерва спричиняє пошкодження його оболонки (демієлінізацію), провокуючи аномальні сигнали та активацію больових імпульсів у головному мозку.

Запалення трійчастого нерва (тригемінальна невралгія) — це стан, який безпосередньо впливає на якість життя людини.

Основні небезпеки пов’язані з цим захворюванням:

• Хронічний виснажливий біль. Невралгія трійчастого нерва спричиняє напади гострого, стріляючого болю, який часто порівнюють з ударом струму. Цей біль може стати постійним.
• Порушення повсякденного життя. Біль може виникати під час простих дій — жування, розмови, умивання або навіть подиху вітру, що унеможливлює нормальне функціонування і виконання побутових завдань.
• Психологічні проблеми. Постійний біль і страх перед новими нападами призводять до тривожності, депресії та соціальної ізоляції, оскільки людина уникає спілкування й активності.
• Ускладнення від медикаментозного лікування. Для купірування болю призначають сильні препарати, які можуть викликати побічні ефекти: сонливість, порушення пам’яті, залежність або токсичний вплив на печінку.
• Ризик неправильного діагнозу. Симптоми запалення трійчастого нерва іноді плутають із зубним болем або мігренню, що може призвести до непотрібних стоматологічних втручань або затримки правильного лікування.
• Погіршення за відсутності лікування. Без своєчасної терапії запалення може прогресувати, а напади ставати частішими та інтенсивнішими, ускладнюючи контроль над станом пацієнта.
• Ускладнення після хірургічного втручання. У важких випадках потрібна операція (наприклад, мікроваскулярна декомпресія), яка пов’язана з ризиками пошкодження нерва, втрати чутливості обличчя або навіть слуху.

Невралгія трійчастого нерва — це серйозний стан, що потребує уваги і своєчасного лікування. Ігнорування симптомів або самолікування можуть посилити проблему, тому важливо вчасно звернутися до невролога.

Діагностика запалення трійчастого нерва — це процес, що вимагає правильного підходу. Лицьовий біль може бути викликаний безліччю причин, а точний діагноз визначає успіх лікування. Починається все з докладного збору анамнезу та фізичного огляду. Лікар з’ясовує:

• як давно з’явилися болі;
• характер болю (наприклад, раптові, колючі або пекучі відчуття);
• тривалість нападів і чинники, що їх провокують (дотик до обличчя, жування, холодний вітер або розмова;

Якщо неврологічне обстеження не виявляє відхилень, але присутнє зниження чутливості, лікар може запідозрити інші причини, як-от пухлина, інсульт, судинні мальформації або бляшки в разі розсіяного склерозу. У цьому разі потрібна інструментальна діагностика:

• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Цей метод дає змогу детально вивчити структури головного мозку, нерви і судини. МРТ з контрастом особливо ефективна для виявлення здавлення трійчастого нерва артерією або веною, а також для виявлення пухлин, кіст або запальних процесів. Висока роздільна здатність зображення допомагає побачити навіть дрібні патології, що критично для планування лікування.
• Комп’ютерна томографія (КТ). Використовується для оцінки кісткових структур черепа і виявлення можливих травм, деформацій або кальцинатів, які можуть побічно впливати на нерв. КТ частіше застосовується як допоміжний метод, коли МРТ недоступна або протипоказана.

За необхідності лікар може доповнити діагностику МР-ангіографією, електроміографією або тестом рефлексів. За результатами обстеження підбирається тактика лікування.

Невралгію трійчастого нерва лікують консервативними або хірургічними методами. Перевагу віддають консервативній терапії, а хірургію застосовують у крайніх випадках, коли медикаменти та немедикаментозні способи не приносять бажаного результату.

Для тих, у кого виявлено невралгію трійчастого нерва, схему лікування підбирають з урахуванням діагностичних параметрів. Лікарі також враховують особливості здоров’я і стану пацієнта. Основна мета терапевтичних заходів за цієї патології — усунення больових відчуттів і запобігання рецидивам.

Консервативне лікування невралгії трійчастого нерва

Консервативна терапія невралгії трійчастого нерва зводиться до прийому медикаментів, а також до проведення фізіотерапевтичних процедур. Перші препарати при невралгії трійчастого нерва стали застосовуватися ще на початку минулого століття. Найпопулярнішим був фенітоїн. Однак з 60-х років для цих цілей стали використовувати карбамазепін. При використанні цього препарату усунення больового синдрому вдається досягти в 70-75% випадків.

Сьогодні при невралгії трійчастого нерва застосовують ліки трьох видів:

• Антиконвульсанти — лікарські засоби, що усувають больовий синдром і притупляють гіперчутливість нервових волокон обличчя до подразнювальних факторів. Антиконвульсанти застосовують у разі епілептичних нападів для купірування м’язових судом. Однак вони ефективні й у разі невралгії.
• Спазмолітичні препарати — ліки, що сприяють розслабленню гладкої мускулатури. Таким чином, спазмолітики купірують вторинний больовий синдром.
• Нейропротектори — лікарські засоби, що мають захисну дію щодо нервових волокон і клітин.

Розглянемо деякі препарати для лікування невралгії трійчастого нерва:

• Фенітоїн. Сьогодні цей препарат використовують у разі загострень. Призначають у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій.
• Баклофен. Цей лікарський засіб належить до групи міорелаксантів.
• Препарати вальпроєвої кислоти. Призначають як у таблетованому вигляді, так і у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій.
• Тизанідин. Це міорелаксант центральної дії. У разі невралгії призначають внутрішньо.
• Вітаміни. У разі невралгії, як і інших патологій нервової системи, призначають вітаміни групи В. Ці вітаміни беруть участь в обмінних процесах нервових клітин, сприяючи якнайшвидшому відновленню функцій нервових клітин.

Як показує практика, знеболювальні препарати при невралгії трійчастого нерва малоефективні. Прийом анальгетиків у разі цієї патології небажаний і з тієї причини, що у пацієнта на тлі їх прийому можуть виникнути абузусні головні болі. Пов’язано це з очікуванням пацієнта швидкого купірування болю, через що можливий надмірний їх прийом. На тлі ж передозувань нерідко розвиваються головні болі, які називають абузусними.

Мазі при невралгії трійчастого нерва

В Україні для лікування невралгії трійчастого нерва мазі не є основним засобом, оскільки це захворювання частіше потребує системної терапії (таблетки, ін’єкції). Однак деякі мазі та гелі зі знеболювальним, протизапальним або зігрівальним ефектом можуть використовуватися як допоміжний засіб для полегшення симптомів.

Серед основних мазей, які використовують у разі невралгії трійчастого нерва, можна виділити такі:

• Вольтарен Емульгель (диклофенак);
• Фастум Гель (кетопрофен);
• Долгіт (ібупрофен);
• Меновазин;
• Капсикам;
• Апізартрон;
• Віпросал.

Таблетки від невралгії трійчастого нерва

Якщо у пацієнта діагностовано невралгію трійчастого нерва, лікарі зазвичай призначають таблетки, які допомагають впоратися з симптомами.

Основний список таблеток, які застосовують у разі невралгії трійчастого нерва:

• Карбамазепін
• Окскарбазепін
• Габапентин
• Прегабалін
• Фенітоїн
• Ламотриджин
• Баклофен
• Тизанідин
• Вальпроєва кислота
• Топірамат

Хірургічне лікування невралгії трійчастого нерва

Якщо консервативна терапія малоефективна, то невралгія трійчастого нерва може прогресувати. Тому з нею справляються за допомогою хірургії. Суть хірургічного втручання полягає в усуненні структури, що здавлює нерв. Часто це судина, яка чинить компресію. В інших випадках вдаються до видалення нерва, щоб позбавити пацієнта больового синдрому і запального процесу.

Одним із найефективніших методів є мікроваскулярна декомпресія. Під час цієї операції хірург акуратно відокремлює кровоносну судину від нерва, усуваючи тиск. Між ними встановлюється спеціальна прокладка з матеріалу, що перешкоджає повторній компресії. Цей метод дає змогу зберегти функції нерва, мінімізувати больовий синдром і запобігти розвитку ускладнень.

Операції при невралгії трійчастого нерва часто мають малоінвазивний характер. Це втручання через маленькі проколи. Такі операції не супроводжуються рясними втратами крові, і після них пацієнт набагато швидше відновлюється. У деяких випадках замість “класичної” хірургії також застосовують стереотаксичну радіохірургію. У цьому разі видалення цільових структур здійснюється пучком високоенергетичних радіохвиль.