Двоетапна імплантація зубів з відстроченим навантаженням

Двоетапна імплантація зубів — це встановлення всіх елементів імпланта у два етапи. При цьому пацієнт здійснює кілька візитів до стоматолога (більше двох).

Такий спосіб імплантації також називають класичним, на відміну від одноетапної процедури, за якої імплант відразу ж навантажують тимчасовою коронкою. У даному разі на першому етапі встановлюється сам імплант (штучний корінь) в кістку. Потім проходить кілька місяців, після чого лікар приступає до формування надкореневої частини — абатменту (перехідник) та коронки1.

Класичний варіант імплантації вважається одним із найпопулярніших і надійних. Зазначимо, що основна перевага імплантації не тільки і не стільки в естетичних показниках, як у збереженні функціональних можливостей зубощелепної системи. Так, при імплантації зберігається фізіологічне навантаження на щелепу при жуванні, що запобігає її атрофії. При звичайному протезуванні навантаження розподіляється на м’які тканини та протезні конструкції. Згодом це призводить до зменшення (атрофії) кісткової маси.

Показання для проведення класичної імплантації оцінює лікар під час діагностики.

Двоетапна дентальна імплантація має і свої протипоказання. Важливо, що вони можуть мати як тимчасовий (відносний), і постійний (абсолютний) характер.

Операція з імплантації зубів зазвичай проводиться за кілька відвідувань стоматолога протягом 1-2 місяців. Хоча це може здатися тривалою процедурою, переважна більшість пацієнтів вважають, що вона коштує витраченого часу, тому що зубні імплантати дуже схожі на природні зуби: функціонально та естетично. Розглянемо проведення класичної імплантації зубів поетапно.

Класична імплантація зубів має низку особливостей. Насамперед – повна остеоінтеграція імплантату, яка відбувається у проміжок часу між вживленням штучного кореня та встановленням коронки. Такий порядок дій виправданий такими перевагами:

• мінімізація ризику відторгнення імплантату;

• запобігання атрофії альвеолярного відростка;

• забезпечення повноцінного зрощення ясенних тканин.

Друга особливість такого способу імплантації – можливість встановлення імплантів навіть за недостатнього обсягу кістки. У такому випадку попередньо проводиться синус-ліфтинг – процедура нарощування кісткової тканини.

Незважаючи на той факт, що двоетапна імплантація зубів дуже поширена в стоматологічній практиці, дана методика має свої недоліки. Розглянемо докладніше плюси та мінуси такого методу імплантації.

Центр Ізраїльської Стоматології – клініка, яка практикує передові методики в імплантології. До нас звертаються не лише жителі України, а й іноземці, оскільки ціни на імплантацію у нас набагато нижчі, ніж в інших країнах.

Наші обидві клініки на Лівому березі Києва надають весь спектр послуг з імплантації, протезування, лікування зубів та ясен та інших процедур.

Двоетапна імплантація зубів у нашому стоматологічному центрі здійснюється з використанням сучасного обладнання та матеріалів. Ми використовуємо імпланти від провідних світових виробників. Це AlphaBio, AB Dental, Straumann, Neodent та інші.

Одна з відмінних рис нашої клініки — це гарантії для наших пацієнтів. Ми ручаємося за якість імплантів, що застосовуються, і даємо на них довічну гарантію. Що стосується поставлених протезів (коронки, мости), то на них гарантія становить від 3 до 10 років залежно від вибраного виробу. Гарантійні зобов’язання з нашого боку означають, що у разі відторгнення імпланту, поломки протезу та інших несприятливих явищ, ми готові безкоштовно виправити ситуацію.

Перші два тижні після операції, протягом яких відбувається загоєння тканин, мають ключове значення для успіху лікування загалом. У цей час дуже важливо дотримуватися вказівок лікаря:

• протягом 7-10 днів область встановлення імплантату необхідно промивати фізіологічним розчином після кожного прийому їжі для підтримки належної чистоти;

• вживати тільки рідку та напіврідку їжу, уникаючи надмірного жувального навантаження на імплантат;

• приймати призначені препарати для прискорення загоєння м’яких тканин, усунення набряку та кровоточивості (якщо вони були призначені).

Синяки та гематоми після операції не є приводом для занепокоєння – це звичайне явище, яке не потребує додаткового лікування. При установці імплантату на нижній щелепі остеоінтеграція займає близько 2-3 місяців, а на верхній щелепі – близько 3-4 місяців.

Одне з найсерйозніших ускладнень двоетапної імплантації зубів із відстроченим навантаженням – відсутність остеоінтеграції імплантату. Воно може виникнути при розростанні м’яких тканин ясен між імплантатом і кісткою. У такій ситуації повторюється процедура імплантації, яка найчастіше без проблем поєднує штучне коріння з кісткою.

Наш багаторічний досвід імплантації зубів показує, що час загоєння має велике значення для остеоінтеграції. Протягом цього часу рекомендується не перенавантажувати імплантат протезною реконструкцією. Негайне навантаження виконується лише за відповідного стану кісткової тканини та відсутності медичних протипоказань до реконструкції відразу після процедури. Це стосується протоколів одноетапної імплантації All-on-4 і All-on-6.

Якість та швидкість процесу остеоінтеграції залежить від багатьох факторів:

• кількість та якість кістки в місці імплантації;

• якість первинної стабілізації імплантату, у тому числі в залежності від техніки та правильності встановлення імплантату;

• тип матеріалу, з якого виготовлений імплантат, включаючи правильність параметрів;

• правильність навантаженості імплантату протезною коронкою.

Успіх імплантації багато в чому залежить від взаємодії пацієнта з імплантологом, суворого дотримання пацієнтом післяопераційних рекомендацій та графіка подальших відвідин.

На відміну від класичного варіанта, одноетапна імплантація передбачає негайне навантаження на імплант2. Тимчасову коронку ставлять у день встановлення імпланту (або через 3-7 діб, якщо потрібен час на загоєння рани). У таблиці 1 ми наводимо загальні та відмінні характеристики між різними видами імплантації.

Таблиця 1. Особливості одноетапної та двоетапної імплантації

Якщо двоетапна імплантація зубів з якихось причин неможлива, лікарі можуть запропонувати кілька альтернатив. До них відносяться:

• Протоколи одноетапної імплантації All-on-4 та All-on-6. Це методики, за яких пацієнту встановлюють 4 або 6 імплантів, після чого закріплюють на них протези. Ця процедура підходить у випадках, коли потрібно відновити відразу кілька зубів, аж до всього зубного ряду.

• Базальна імплантація. Це варіант імплантації, коли імплант ставлять в базальну (нижню) частину кістки. При атрофії кісткової тканини базальний шар не руйнується, у нього можна вставити імплант.

• Протезування зубів. Якщо імплантація протипоказана, то відновити зубний ряд можна за допомогою різних варіантів знімного та незнімного протезування. Це мостоподібні, бюгельні протези, конструкції на присосках та інші види протезних виробів. У порівнянні з імплантацією це недорогі способи відновлення зубів. Однак у них є істотний недолік — вони не надають фізіологічного навантаження на щелепу, що призводить до атрофії.