Рецесія ясен

Ясна — це м’які тканини слизової оболонки, які покривають альвеолярний відросток верхньої та частково нижньої щелепи. Вони щільно охоплюють зуби в ділянці їх шийки. Анатомічно ясна складаються з кількох зон:

• прикріплених і крайових ясен;
• ясеневого жолобка;
• міжзубних сосочків;
• перехідної складки.

У пришийковій ділянці розташована циркулярна зв’язка, яка забезпечує щільне прилягання ясен до поверхні зуба та захищає глибші тканини від механічного впливу і бактерій. Коли ця захисна система порушується або послаблюється, слизова оболонка втрачає здатність утримуватися на своєму анатомічному рівні.

Саме в таких умовах розвивається рецесія. Це патологічний процес, за якого відбувається поступове опущення ясен і оголення шийки або кореня зуба. Зовні це проявляється «подовженням» зубних одиниць і зміною контурів ясен. Процес розвивається повільно й зазвичай є наслідком інших стоматологічних порушень або анатомічних особливостей.

У міру прогресування рецесія призводить не лише до естетичних проблем, а й до підвищеної чутливості зубів, зростання ризику розвитку запальних захворювань пародонту (гінгівіту, пародонтиту), а також карієсу кореня.

Прояви рецесії ясен безпосередньо залежать від стадії її розвитку та індивідуальних особливостей пацієнта. На початкових етапах симптоми можуть бути малопомітними, однак із прогресуванням захворювання вони стають більш вираженими.

Основні ознаки рецесії ясен:

• підвищена чутливість зубів під час вживання солодкої, кислої, гарячої або холодної їжі;
• поступове зниження рівня ясен і витончення їхніх тканин;
• візуальне «подовження» зубів, оголення їх шийок і коренів;
• підвищене стирання емалі, поява карієсу кореня та клиноподібних дефектів у зоні оголення;
• болісні відчуття під час пережовування їжі;
• кровоточивість ясен під час чищення зубів, їх припухлість і почервоніння;
• збільшення міжзубних проміжків;
• поява рухливості зубів;
• зміна контуру ясен унаслідок поступового відмирання тканин;
• неприємний запах із ротової порожнини;
• помітне погіршення естетики усмішки.

Слід враховувати, що подібні симптоми можуть спостерігатися і при інших захворюваннях пародонту, зокрема пародонтиті та пародонтозі. Саме тому поставити точний діагноз і визначити тактику лікування може лише лікар-пародонтолог після комплексного діагностичного обстеження порожнини рота.

Рецесія ясен не завжди помітна на ранніх етапах і може тривалий час протікати без виражених симптомів. Саме в цьому полягає її основна підступність. Захворювання поступово прогресує, а лікування не розпочинається, оскільки пацієнт часто навіть не підозрює про наявність проблеми.

За відсутності лікування рецесія ясен може призвести до таких наслідків:

• розвитку карієсу в пришийковій ділянці та на коренях зубів;
• вираженої гіперчутливості зубної емалі;
• появи абфракційних і ерозивних клиноподібних дефектів;
• прогресування основних захворювань ясен;
• накопичення зубного каменю;
• формування пародонтальних кишень;
• розвитку прикореневих абсцесів;
• розхитування та деформації зубного ряду;
• збільшення міжзубних проміжків;
• підвищеного ризику переломів або втрати зубів;
• появи стійкого неприємного запаху з ротової порожнини;
• помітного погіршення естетики усмішки та рис обличчя.

Окрім локальних стоматологічних проблем, ці ускладнення рецесії можуть опосередковано впливати на загальний стан здоров’я, зокрема сприяти загостренню захворювань шлунково-кишкового тракту, нервової системи та психоемоційних розладів.

Рецесія ясен небезпечна тим, що на початкових стадіях часто має прихований перебіг, і більшість пацієнтів звертаються по допомогу вже за наявності середнього або тяжкого ступеня ураження. Саме тому регулярні профілактичні огляди у стоматолога не рідше одного разу на 6 місяців є ключовим фактором раннього виявлення та успішного лікування цього захворювання.

Чи можна ставити брекети при опущенні ясен

Рішення стосовно того, чи можна ставити брекети при рецесії ясен, завжди приймається індивідуально після огляду та діагностики. Опущення ясен не є абсолютним протипоказанням до ортодонтичного лікування, проте потребує попередньої підготовки.

Якщо рецесія перебуває на початковій стадії та не супроводжується активними запальними процесами, ортодонтичне лікування може бути розпочате після стабілізації стану ясен. У таких випадках брекети навіть здатні покращити ситуацію, адже вирівнювання зубів сприяє рівномірному розподілу жувального навантаження та зменшенню травматизації м’яких тканин.

При вираженій рецесії, наявності запалення або значному оголенні коренів зубів спочатку проводиться лікування ясен. Воно може включати професійну гігієну, протизапальну терапію або хірургічну корекцію. Лише після відновлення ясен після рецесії розглядається можливість встановлення брекет-системи.

Рецесія ясен класифікується за глибиною ураження тканин і за поширеністю процесу. Такий поділ допомагає стоматологу точно оцінити ступінь розвитку захворювання та обрати оптимальну тактику його лікування.

Залежно від рівня опущення ясен розрізняють три основні стадії рецесії:

• Легка стадія. Край ясен незначно опускається, оголення шийки або кореня зуба становить до 3 мм. На цьому етапі симптоми рецесії малопомітні й захворювання добре піддається консервативному лікуванню.
• Середня стадія. Опущення м’яких тканин становить від 3 до 5 мм. Оголення кореня стає помітним, з’являється підвищена чутливість зубів і зростає ризик розвитку карієсу кореня.
• Тяжка стадія. Ясна опускаються більш ніж на 5 мм, оголюються корені, може з’являтися рухливість зубів. На цьому етапі частіше за все проводиться хірургічне лікування.

Залежно від поширеності рецесія ясен поділяється на два типи:

• Локальна рецесія. Зменшення об’єму ясен спостерігається в ділянці одного або кількох зубів.
• Генералізована рецесія. Патологічний процес охоплює більшу частину або весь зубний ряд верхньої та/або нижньої щелепи.

У клінічній практиці стоматологи часто користуються класифікацією рецесії ясен Міллера, яка виділяє чотири стадії цього захворювання:

• Перша стадія. Рецесія обмежується крайовою (вільною) частиною ясен без ураження міжзубних тканин.
• Друга стадія. Рецесія поширюється до рівня прикріплених ясен, при цьому кісткова тканина та міжзубні перегородки збережені.
• Третя стадія. Відбувається опущення ясен у міжзубних проміжках, корінь зуба оголений частково.
• Четверта стадія. Коренева частина зуба повністю оголена, міжзубні тканини та кістка значно ушкоджені.

Визначення стадії та типу рецесії ясен дозволяє лікарю об’єктивно оцінити рівень ураження тканин і підібрати найбільш ефективний метод лікування для кожного пацієнта.

Лікування опущення ясен проводиться поетапно. Спершу для встановлення точного діагнозу та визначення причини розвитку рецесії стоматолог-пародонтолог проводить комплексне обстеження порожнини рота та загального стану здоров’я пацієнта. Лікар збирає анамнез, виконує візуальний огляд і вимірює глибину ясенних кишень. У складних або запущених випадках рецесії огляд може проводитися із застосуванням дентального мікроскопа. Додатково призначається панорамний знімок або комп’ютерна томографія для оцінки стану кісткової тканини, зубів і ясен. За потреби проводиться забір біоматеріалу для лабораторних досліджень. На основі отриманих даних лікар визначає стадію захворювання та обирає, як саме лікувати рецесію ясен.

Перед початком лікування необхідно повністю підготувати порожнину рота та усунути чинники, що спричинили розвиток захворювання. Для цього проводиться санація порожнини рота, яка включає лікування карієсу та кореневих каналів, а також професійну гігієнічну чистку зубів для видалення нальоту й твердих відкладень. За показаннями додатково виконується пластика короткої вуздечки, призначається ортодонтичне лікування, а також усуваються клиноподібні дефекти зубів.

Далі стоматолог переходить безпосередньо до лікування рецесії ясен. Залежно від причини, характеру та виразності симптомів захворювання до лікувального плану можуть входити різні заходи або їх комбінації. Серед них:

• Медикаментозна терапія. На початкових стадіях рецесії можуть призначатися антибактеріальні та протизапальні препарати, стоматологічні гелі, мазі й лікувальні полоскання. Така терапія спрямована на зменшення запалення, усунення патогенної мікрофлори та стабілізацію стану м’яких тканин.
• Векторна терапія. Це сучасний ультразвуковий метод очищення ясен і зубів, за допомогою якого ефективно видаляються бактерії, під’ясенний наліт і зубний камінь. Процедура є щадною, безболісною та сприяє відновленню здоров’я тканин пародонту.
• Вестибулопластика. Це хірургічне втручання, спрямоване на зміну положення та об’єму м’яких тканин між яснами й рухомою частиною порожнини рота. Найчастіше застосовується у випадках короткої вуздечки губ або щік, яка провокує натяг ясен і розвиток рецесії.
• Клаптева операція. Це хірургічний метод лікування, під час якого лікар відшаровує клапоть ясеневої тканини, очищує поверхню кореня від нальоту та бактеріальних відкладень, після чого переміщує клапоть на анатомічно правильний рівень і фіксує його. За необхідності для збільшення об’єму ясен застосовують трансплантати. Це можуть бути власні тканини пацієнта або біосумісні штучні матеріали.
• Нарощування ясен. Це операція, що спрямована на відновлення об’єму та структури ясен. Для нарощування можуть застосовуватися як власні тканини пацієнта, так і біосумісні штучні матеріали, зокрема колагенові матриці.

Після закінчення лікування стоматолог-пародонтолог надає рекомендації щодо реабілітаційного періоду, подальшого догляду за порожниною рота та профілактики рецесії ясен.

Профілактика рецесії ясен відіграє ключову роль у збереженні здоров’я пародонту та запобіганні оголенню коренів зубів. Дотримання простих, але системних рекомендацій дозволяє як зупинити рецесію ясен на ранніх стадіях, так і знизити ризик розвитку цього захворювання. Для цього потрібно:

• щоденно виконувати якісну домашню гігієну порожнини рота;
• під час чистки зубів використовувати м’яку зубну щітку та неабразивну пасту;
• чистити зуби без надмірного тиску, правильними вимітаючими рухами;
• регулярно користуватися флосом або міжзубними йоршиками;
• виконувати професійну гігієну порожнини рота у стоматологічному кабінеті кожні 6 місяців;
• своєчасно лікувати гінгівіт, пародонтит та інші захворювання ясен;
• за потреби своєчасно коригувати неправильний прикус та інші ортодонтичні порушення;
• уникати травмування ясен;
• відмовитися від шкідливих звичок;
• повноцінно харчуватися та вживати продукти з достатньою кількістю мінералів і вітамінів;
• регулярно відвідувати стоматолога для профілактичних оглядів.

Дотримання цих рекомендацій допоможе запобігти рецесії та надовго зберегти естетику посмішки.