Резервні номери телефонів: 0 (96) 598 66 30
  • 20
  • Нам
  • Років
Пн - Сб  з 9.00 – до 21.00 Працюємо Пн - Сб
  • 0 800 33-08-12
  • Зателефонувати
Гаряча лінія
Коментарі (1)

Дистальний прикус

Неправильний прикус — не тільки стоматологічна, а й загальномедична проблема. Дистальний прикус — один із різновидів зубощелепних аномалій, який загрожує руйнуванням зубів. Хороша новина в тому, що з проблемою можна і потрібно боротися. У цьому матеріалі розповідаємо про дистальний прикус, його наслідки та способи корекції.

Дослідити цю сторінку через AI:

Натисніть, щоб запитати у ChatGPT, що важливого в цьому матеріалі

  • 7084
  • ~ 17 хвилин читання
Зберегти статтю в:
  • Дата публікації: 21.07.2022
  • Дата останнього редагування: 17.05.2025
Зміст статті
Увага!

Даний матеріал не замінює консультації лікаря і не може бути використаний для встановлення діагнозу або лікування

Що таке дистальний прикус

Дистальний прикус свідчить про надмірний розвиток верхньої або недорозвинення нижньої щелепи. За такої патології верхня щелепа помітно випирає вперед, тоді як нижня щелепа здається запалою. У медичній літературі дистальний прикус відомий, як прогнатія. Від грецького “про” — це рух уперед, а “гнатос” — щелепа. Також зустрічається назва “дистальна оклюзія”. Усі ці терміни описують явище, коли верхня щелепа висунута вперед.

Примітно, що прогнатичний прикус може розглядатися і як норма. У цьому разі все залежить від ступеня прогнатії. Якщо щелепа сильно висунута вперед, і це поєднується з іншими ознаками дистального прикусу, то говорять про аномалію, яку можна і потрібно виправити. Легка, ледь помітна прогнатія часто не приносить проблем, і такий прогнатичний прикус вважається нормою.

Якщо резюмувати, то дистальний прикус — це ортодонтична аномалія: верхня щелепа виступає вперед, зуби змикаються неправильно. Це порушує жування, дикцію, естетику обличчя, підвищує ризик карієсу. Часто зустрічається у дітей і піддається корекції.

Дистальний прикус

Ознаки дистального прикусу

Неправильний прикус насамперед характеризує положення зубів, їхній стан, а також стан щелепи та зовнішній вигляд. Дистальний прикус у цьому випадку не є винятком. Розглянемо основні ознаки цієї аномалії в дітей і в дорослих.

Недорозвинення нижньої щелепи

Часто дистальний прикус характеризується недорозвиненням нижньої щелепи. При цьому недорозвинена нижня щелепа може поєднуватися як з нормальною, так і з надмірно розвиненою верхньою щелепою.

Сагітальна щілина

Простір, який утворюється між верхніми та нижніми зубами під час змикання щелеп. Це відбувається з тієї причини, що передні зуби під час змикання фізично не можуть стикнутися. Так утворюється передня щілина між зубами.

Пташине обличчя

Верхні 2/3 і нижня третина обличчя непропорційні. Підборіддя здається занадто маленьким. Підборідна складка на цьому тлі виглядає, як друге підборіддя, навіть якщо у людини немає зайвої ваги. Така диспропорція відома, як пташиний профіль.

Прочинений рот

Важкі варіанти аномалії супроводжуються і таким симптомом, як постійно відкритий рот. Це може призвести до сухості слизової оболонки рота і проблем із диханням.

Порушення постави

За дистального прикусу страждає і постава. Так, вісь тіла злегка зсунута вперед. Часто при цьому спостерігається сутулість, що може посилити проблеми з хребтом.

Функціональні порушення

Ця патологія призводить і до низки функціональних порушень. Зокрема, це складнощі з ковтанням, пережовуванням їжі і навіть носовим диханням. Нерідко людям із дистальною оклюзією доводиться дихати через рот. Також порушується вимова деяких звуків.

Супутні ознаки

Нерідко дистальний прикус поєднується з такими дефектами, як діастема (щілина між передніми верхніми зубами) або інші варіанти патологічного прикусу.

Положення зубів при дистальному прикусі
Положення зубів при дистальному прикусі

Причини дистального прикусу

Виникнення дистального прикусу може бути пов’язане з різними чинниками, які впливають на розвиток щелеп і зубів. Розглянемо основні причини та фактори ризику патологічного прогнатичного прикусу.

Спадкові чинники

Будь-які аномалії прикусу насамперед мають генетичний компонент. Це найпоширеніша причина розвитку кістково-щелепних дефектів. За статистикою, 2/3 випадків дистального прикусу мають спадковий характер. За наявності генетичного компонента зовнішні чинники тільки підвищують імовірність появи аномалії.

Особливості розвитку плода

Друга за поширеністю причина патологічних оклюзій, у тому числі дистальної — внутрішньоутробний розвиток. Несприятливим фактором слугує виражений токсикоз, нестача поживних речовин і вітамінів у матері, захворювання (зокрема й інфекційні) у вагітної жінки, вживання алкоголю, дія радіації та інші чинники.

Годування і ранній розвиток

Примітно, що в новонародженого нижня щелепа недорозвинена. Розширення нижньої щелепи відбувається з часом. Важливу роль у цьому відіграють навантаження, що надаються під час харчування малюка. Якщо навантаження були адекватними, то розширення щелепи відбувається своєчасно. Уже до 6-місячного віку формується фізіологічна (ортогнатична) оклюзія. Занадто широкий отвір у пляшечки для годування порушує навантаження на щелепи, що сприяє формуванню неправильного прикусу.

Шкідливі звички

Дистальний прикус може сформуватися і під впливом деяких шкідливих звичок у дитини. Наприклад, це смоктання пальця або тривале смоктання соски (особливо з неправильним отвором). Лікарі рекомендують відучувати від пустушок дітей уже після 2-х років. Також потрібно стежити за харчуванням малюка. Вчасно вводьте тверду їжу. Це необхідно для формування нормального прикусу.

Фактор супутніх захворювань у дитини

Дистальний прикус у дитини іноді розвивається при деяких захворюваннях. У зоні ризику — діти, які часто хворіють. Це різні захворювання органів дихальної системи — риніти, синусити та інші. На прикус також впливає і носова перегородка. Її викривлення призводить до порушення носового дихання. Так дитина починає дихати ротом. Підборіддя в неї опущене, що надалі закріплюється як норма. Дистальний прикус також формується і під впливом патологій, що впливають на здоров’я всього організму. Наприклад, це хвороби обміну речовин, ендокринні патології, нестача деяких вітамінів і мінералів, насамперед фтору і кальцію.

Види дистального прикусу

Нині лікарі користуються різними класифікаціями дистального прикусу. Найпоширенішою вважається класифікація за клінічними формами:

  • Зубоальвеолярна форма. У цьому разі аномалія викликана неправильним ростом і розвитком зубів або зубних рядів. Такий різновид патології легше за інші піддається терапії. У цьому разі пацієнту підійде ортодонтичне лікування
  • Скелетна форма. Гнатична (або скелетна) форма спричинена порушенням формування щелеп. Виправлення гнатичних форм патологічних прикусів часто потребує хірургічного втручання. Без операції такі форми патологічного прикусу в дорослих практично не лікуються.
  • Поєднана форма. У цьому разі у неправильного прикусу є як зубоальвеолярні, так і скелетні компоненти. Лікування підбирає лікар після ретельної діагностики та оцінки кожного з факторів на розвиток прикусу.

Щодо дистального прикусу ортодонтія також використовує класифікацію Енгля, згідно з якою виділяють 2 підкласи аномалії:

  • 1 підклас — форма, за якої верхні зуби спрямовані вперед. На цьому тлі утворюється і сагітальна щілина.
  • 2 підклас — верхні зуби спрямовані назад. Відповідно, сагітальної щілини немає.

Ситуація, за якої порушується оклюзія верхніх і нижніх зубів із формуванням сагітальної щілини, також відома як відкритий дистальний прикус.

Важливо!

У деяких джерелах згадується термін “глибокий дистальний прикус”. З медичного погляду це не зовсім коректно. Зазначимо, що глибокий прикус є самостійним захворюванням, і дуже рідко розвивається на тлі прогнатії.

Наслідки дистального прикусу

Дистальний прикус призводить не тільки до стоматологічних, а й до інших ускладнень.

Розглянемо найчастіші наслідки дистального прикусу:

  • Диспропорція обличчя. Маленька нижня щелепа і нормальна або масивна верхня щелепа призводять до формування т.зв. пташиного профілю. Це серйозний психологічний чинник. У людини розвивається занижена самооцінка.
  • Деформація кісток. Ця аномалія — причина нерівномірного навантаження на щелепи. З цієї причини виникають різні дефекти і деформації кісткових структур зубощелепного апарату.
  • Функціональні порушення. За патологічних прикусів помітно страждають жувальна і ковтальна функції. Через проблеми в оклюзії передніх зубів, основне навантаження падає на задні зуби. Це призводить до їхнього прискореного зношування і руйнування.
  • Запальні процеси. Неправильне положення зубів призводить до частих травм слизової оболонки порожнини рота. На цьому тлі часто з’являються ранки, а згодом — вогнища постійного запалення. Так, пацієнти з дистальним (та іншими неправильними) прикусом часто стикаються з такими захворюваннями, як стоматитгінгівіт або пародонтит.
  • Порушення гігієни ротової порожнини. При патологічних прикусах людині важко дотримуватися повноцінної гігієни зубів і порожнини рота. Зі свого боку недостатня гігієна призводить до появи карієсу.
  • Проблеми з роботою скронево-нижньощелепного суглоба (ВНС). Можлива поява характерних клацань під час розмови або приймання їжі. Крім того, порушується дикція (це пов’язано і з утворенням сагітальної щілини).
  • Складнощі в подальшому стоматологічному лікуванні. Якщо аномальний прикус не лікувати, то в майбутньому це ускладнить більшість видів стоматологічного лікування. Насамперед, це стосується протезування.
Важливо: дистальний прикус і онкологія

Хронічне запалення (яке часто буває при патологічних прикусах) можна розглядати як передраковий процес. Встановлено, що запалення — це один із чинників озлоякіснення клітин. Тому нелікований дефект може стати причиною появи пухлин у ротовій порожнині.

Як виглядає дистальний прикус
Як виглядає дистальний прикус

Діагностика дистального прикусу

Діагностика дистального прикусу є простим процесом. Діагноз встановлюється на підставі таких обстежень:

  • Зовнішній огляд. Спеціаліст-ортодонт оцінює симетрію обличчя, положення щелеп, ступінь виступу верхньої щелепи та загальний стан м’яких тканин ротової порожнини.
  • Комп’ютерна томографія (КТ). Деталізоване тривимірне зображення щелеп і зубів дає змогу оцінити анатомічні особливості, стан кісткових структур і виявити приховані патології, що впливають на прикус.
  • Зліпки зубів (для оцінки оклюзії). Виготовлення гіпсових або цифрових моделей зубних рядів дає змогу проаналізувати характер контакту між верхніми та нижніми зубами, глибину та кут перехрещення.
  • Фотографування зубів у різних проєкціях. Зйомка обличчя і зубів (фронтальна, профільна та оклюзійна проекції) використовується для документування стану прикусу, оцінки естетичних аспектів і моніторингу динаміки лікування в подальшому.

Додатково можуть застосовуватися рентгенографічні дослідження (ортопантомограма або телерентгенограма) для аналізу росту щелеп і положення зубних зачатків, особливо в дітей.

Як виправити дистальний прикус

Корекція дистального прикусу здійснюється як ортодонтичними, так і хірургічними методами. Розглянемо детальніше тактику лікування цієї проблеми.

Лікування дистального прикусу в дорослих

Виправлення дистального прикусу у дорослих можливе тільки з використанням брекетів. Також застосовуються елайнери – спеціальні ортодонтичні капи. На відміну від брекетів, вони знімні. Для корекції роботи ВНС іноді застосовують суглобову шину.

Примітно, що після завершення лікування настає ретенційний період. Пацієнту призначають ретейнери, які необхідні для закріплення результатів.

Якщо у пацієнта діастема, то в такому випадку дозволяється використовувати вініри. В інших випадках вініри застосовуються тільки після корекції прикусу.

Лікування дистального прикусу в дітей

За тимчасового і змінного прикусу обходяться без брекетів. З раннього віку немовляті необхідний правильний формат вигодовування. Отвори пляшечок для вигодовування не повинні бути занадто широкими.

Для дітей старшого віку застосовують різні ортодонтичні вироби, як-от пластина, лицьова дуга, апарати, що регулюють активність нижньої щелепи та інші.

Хірургічне виправлення дистального прикусу

Важкі гнатичні форми дистального прикусу усуваються хірургією. Занадто вузьку щелепу може бути доповнено кістковими або штучними імплантами. Також для корекції підборіддя проводиться пластична операція — ментопластика.

Як виправити дистальний прикус у домашніх умовах

Корекція аномального прикусу здійснюється, як ортодонтичними, так і хірургічними методами. Розглянемо детальніше тактику лікування даної проблеми.

Аномальні прикуси в домашніх умовах не лікують. Лікування вдома обмежується спеціальними вправами і масажем ясен, які призначає лікар як додаткову терапію. Але основне лікування здійснюється в клініці — із застосуванням брекет-систем, кап, трейнерів та інших ортодонтичних конструкцій. Самолікування або використання неперевірених методів може посилити проблему і призвести до ускладнень. Тому лікувати дистальний прикус можна тільки після консультації з ортодонтом і під його контролем.

Лікування дистального прикусу брекетами

Профілактика

Мінімізувати ризик аномального прикусу можна, якщо дотримуватися таких правил:

  • правильно годуйте дитину;
  • відучіть дитину від шкідливих звичок;
  • своєчасно вирішуйте проблеми частих захворювань органів дихання;
  • виключіть раннє видалення молочних зубів.

Виправлення дистального прикусу в Києві в клініці ЦІС

У Центрі Ізраїльської Стоматології на Лівому березі (Київ) для виправлення аномального прикусу застосовують сучасні ортодонтичні технології. Завдяки нашій клініці Україна отримала інноваційні ізраїльські методики лікування стоматологічних захворювань. Наша клініка займається, як дорослими, так і маленькими пацієнтами.

Запитання, які часто ставлять

  • Чи можна виправити дистальний прикус?

    Так, дистальний прикус піддається корекції. Сучасна ортодонтія пропонує різні методи лікування, які підбираються індивідуально залежно від віку пацієнта, ступеня вираженості патології та анатомічних особливостей щелеп. Що раніше розпочато лікування, то легше домогтися стійкого результату.

  • Як змінити дистальний прикус?

    Корекція дистального прикусу потребує комплексного підходу. Лікар може використовувати ортодонтичні апарати — брекети, капи, міофункціональні трейнери, а за необхідності — ортогнатичну хірургію. Додатково призначаються вправи для м’язів обличчя і контроль росту щелеп у дітей. План лікування завжди складається на підставі діагностики, включно з аналізом знімків і зліпків.

  • Як виправити дистальний прикус у дитини?

    У дитячому віці лікування особливо ефективне, оскільки щелепно-лицьова система ще формується. Ортодонт може призначити знімні апарати, спеціальні пластини, трейнери або функціональні капи. Також важлива робота з міофункціональними звичками — диханням, ковтанням, положенням язика. Раннє звернення до фахівця значно підвищує шанси на успішну корекцію.

  • Як виправити дистальний прикус у дорослого?

    Щоб вилікувати дистальний прикус у дорослого знадобиться більше часу і зусиль. Найчастіше застосовується брекет-система в поєднанні з капами або мікроімплантами для переміщення зубів. У складних випадках може знадобитися хірургічне втручання. Попри вік, лікування може дати хороший результат, особливо за умови точної діагностики та дотримання рекомендацій ортодонта.

Висновок

Дистальний прикус — це не просто естетична особливість, а повноцінна медична проблема, яка може вплинути на здоров’я зубів, суглобів і навіть поставу. Хороша новина в тому, що сучасні методи діагностики та ортодонтичного лікування дають змогу ефективно скоригувати цю аномалію в будь-якому віці. Головне — не відкладати візит до фахівця і почати лікування якомога раніше.

Джерела:

  1. Fields HW, Warren DW, Black K, Phillips CL. Relationship between vertical dentofacial morphology and respiration in adolescents. Am J OrthodDentofacialOrthop. 1991; 99(2):147-154.
  2. Арсенина О.И., Гуненкова И.В. Ретенционный период после ортодонтического лечения пациентов с дистальной окклюзией с использованием несъемной ртодонтической техники // Новое в стоматологии. — 1995. — № 3.
  3. Еловикова А.Н. Комплексная диагностика сагиттальных аномалий окклюзии зубных рядов и эффективность их лечения у детей / Автореф. дис. д-ра мед.наук. — Пермь, 1997.
  4. Оспанов Б.Т. Планирование и прогнозирование этапов и результатов комплексного лечения дистальной окклюзии у подростков и взрослых / Автореф. дис. канд. мед.наук. — М., 1990.
  5. Фадеев Р.А., Кудрявцева О.А. Особенности диагностики и реабилитации пациентов с зубочелюстными аномалиями, осложненными заболеваниями височно-нижнечелюстных суставов и жевательных мышц // Институт Стоматологии. — 2008. — Т. 41. — С. 20-21.
Сподобалася стаття? Поділіться їй із друзями!
Коментарі до статті
Загальна оцінка
5 / 5
  • Усі коментарі 1
  • Нейтральні 0
  • Позитивні 1
  • Ірина 19.07.2023

    Дуже структуровано і зрозуміло викладений матеріал. Я логопед, отримала важливу для роботи інформацію. Буду обов'язково рекомендувати консультації лікаря-ортодонта батькам, діти яких мають такі особливості прикусу.

    • 3
    • 0

Ответ на комментарий от

Залишіть коментар
Ваша оцінка
Кушнірук Світлана Михайлівна
Отримайте консультацію

Наші лікарі нададуть вам висококласну консультацію і дадуть відповідь на всі питання.

Зв'язатися з нами для консультації:
0 800 33-08-12 Зателефонувати

    * - поле є обов'язковим для заповнення
    Кушнірук Світлана Михайлівна

    Головний лікар ЦІС, стоматолог імплатолог вищої категорії, cтаж 23 роки