Ортогнатичний прикус

У перекладі з грецького «гнатос» – це щелепа, а «орто» – прямий або правильний. У стоматології ортогнатичним називають фізіологічно правильний прикус. Його основною ознакою є незначне перекривання (до 1/3 висоти коронки) нижніх зубів верхніми. Така оклюзія вважається найбільш вигідною з анатомо-фізіологічної точки зору (про що ми поговоримо пізніше).

Іншими характеристиками правильної оклюзії можна вважати рівні зуби та щільне зчеплення різців (між ними немає проміжків).

Найкращий спосіб визначити тип оклюзії – звернутися на огляд до стоматолога. Ортогнатичний прикус має такі особливості, яких можна визначити самостійно:

• Верхні зуби перекривають нижні на 1/3 (або менше) висоти коронки. Це головна ознака фізіологічного прикусу. Важливо відзначити, що якщо змикання пряме (коли краї верхніх зубів прямо змикаються з краями нижніх), то це різновид патологічного прикусу, хоч і виглядає така усмішка дуже естетично. У разі такого змикання зуби швидко зношуються і руйнуються.
• Один верхній зуб змикається з двома нижніми.
• Середня лінія. Багато хто помилково вважає, що середина верхньої щелепи повинна збігатися з серединою нижньої щелепи. Насправді важливо, щоб збігалися середні лінії верхньої щелепи й обличчя.
• Ви не відчуваєте функціональних порушень. Процеси жування та ковтання не супроводжуються дискомфортом та болем. Якщо ж відчуваються клацання або хрускіт, то це вказує на дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба (ВНС). Такий симптом часто спостерігається у патологічних прикусах.
• Правильні пропорції обличчя. Це непряма характеристика для фізіологічного прикусу. Бувають випадки, коли патологічне змикання зубів ніяк не відбивається на симетрії обличчя. Бувають і протилежні випадки, коли власники правильного прикусу мають несиметричне обличчя. Тут важливий індивідуальний підхід і правильна діагностика у лікаря.

Стежити за прикусом потрібно з раннього дитинства. Звертайте увагу на положення язика, постановку зубів та особливості розвитку щелепи у дитини. Розглянемо основні етапи формування прикусу у дітей різних вікових груп.

• 0-6 місяців. У цей період закладається основа змикання зубних рядів. Якщо дитину годувати правильно (щоб жувальні м’язи відчували належний рівень навантаження), то зубні дуги і щелепи розвиваються гармонійно (якщо немає спадкових або вроджених аномалій зубощелепної системи).
• 6 місяців. З’являються перші молочні зуби, язик впирається в піднебіння.
• До 3-х років. Ближче до з-річного віку формуються молочні зуби. У такому віці у дитини повноцінно функціонують зубощелепні дуги, вона здатна нормально пережовувати їжу та розмовляти.
• 4 роки. З цього віку молочний прикус поступово здає свої позиції.
• 6 років. З’являються постійні зуби на місці випалих молочних. Формується перекриття нижніх зубів верхніми (не більше, ніж 1/3 висоти коронки). Якщо в молочному прикусі у дитини були щілини між зубами (треми або діастеми), то до моменту формування постійного прикусу ці дефекти зникають.
• 15 років. У підлітків закінчується формування зубних рядів. Перекриття верхніми зубами нижніх має залишатися на рівні 1/3 від висоти коронки.

Правильний прикус важливий для здоров’я з таких міркувань:

• гармонійно розвивається кісткова тканина елементів черепа;
• рівномірне навантаження на зуби і суглоби;
• відсутність негативних ефектів на систему травлення або дихання;
• правильні пропорції обличчя, відсутність психологічного дискомфорту з цього приводу;
• гарна усмішка;
• хороша гігієна ротової порожнини.

Коли йдеться про прикус, то важливе не тільки розташування зубів, але і функції інших елементів зубощелепної системи. Це верхня та нижня щелепи, щелепні суглоби і м’язи, що забезпечують процес жування та ковтання.

Найбільше навантаження на зуби здійснюється під час жування. Важливо, щоб в цей момент навантаження рівномірно розподілялося на поверхні зубів. Так тверді тканини довше збережуть свою міцність та структуру. В іншому разі, зуби швидко будуть зношуватися. Це загрожує карієсом, клиноподібним дефектом, хворобами ясен й остаточним руйнуванням зуба.

При фізіологічній нормі розташування щелеп повинне бути паралельним. Нижня щелепа схожа на параболічну дугу, а верхня – являє собою півовал. Також важлива злагоджена робота щелепних суглобів – без дискомфорту, клацань та похрускувань.

Ортогнатія не гарантує відсутності стоматологічних проблем. Навіть за умови фізіологічно правильного прикусу можливі різні дефекти. До таких належать:

• скупченість зубів;
• діастеми і треми – щілини між зубами;
• адентія (відсутність одного або декількох зубів);
• дефект мови ;
• інші порушення.

Патологічні прикуси формуються внаслідок спадкових або зовнішніх чинників. Якщо на гени ми вплинути не можемо, то змінити спосіб життя цілком можливо. Щоб уникнути порушення прикусу рекомендуємо дотримуватися наступних правил:

• Відучувати дитину від шкідливих звичок – смоктання пальця, закушування щоки, надмірного захоплення соскою.
• Забезпечте нормальне харчування – вчасно включайте  тверду їжу, щоб щелепа відчувала нормальне навантаження.
• Лікуйте хвороби органів дихання. Дитина повинна дихати носом. Ротове дихання – одне з чинників ризику формування патологічного прикусу.
• Вчасно лікуйте стоматологічні захворювання.
• Регулярно відвідуйте стоматолога для профілактичних оглядів.
• Використовуйте ортопедичну подушку під час сну.

Якщо ви регулярно відвідуєте лікаря, то всі поточні зміни будуть ефективно виправлятися. У разі, коли прикус починає змінюватися у дитини, то потрібно негайно треба звернутися до ортодонта. Пам’ятайте, що у дітей корекція прикусу відбувається набагато ефективніше і швидше, ніж у дорослих. Не чекайте до підліткового віку, оскільки після 16 років лікування буде більш тривалим.