Правильне положення язика

Для правильного формування прикусу та злагодженої мови важлива коректна робота всіх елементів зубощелепної системи. Важливу роль також відіграє положення язика. У нормальних умовах язик повинен чинити невеликий тиск на верхній зубний ряд, що сприяє формуванню правильного прикусу в дитячому віці.

Фізіологічна позиція язика надає наступну позитивну дію:

• Стимулюється розвиток верхньої щелепи, як в довжину, так і в ширину.
• Покращується мікроциркуляція крові в ділянці носоглотки. Це сприяє зміцненню місцевого імунітету, що важливо, зокрема, для захисту від респіраторних інфекцій.
• Покращується рівновага, що є передумовою формування правильної постави.
• Підтримується нормальний тонус м’язів обличчя в спокійному стані.

Правильне положення язика передбачає його прилягання до пінебіння. Язик в спокої повинен розташовуватися за верхніми різцями і не торкатися їх. У такому положенні орган знаходиться, якщо вимовити звук «н».

Правильне положення язика – запорука фізіологічного прикусу, а також відсутність проблем з ковтанням, жуванням і мовою. Розглянемо основні негативні наслідки, що виникають у разі неправильного положення язика.

Якщо язик зміщений назад:

• Порушення ковтання – розлад синхронізації між ковтанням та диханням.
• Відтягування нижньої щелепи назад.
• Порушення функцій слуховоїй трубки.
• Порушення утворення голосу.

Якщо язик зміщений вперед:

• Порушення ковтання.
• Нижня щелепа відтягується вперед.
• Порушення утворення голосу.
• Викривлення зубів, особливо передніх.
• Випинання язика вперед.
• Зниження тонусу губ (аж до повної втрати).
• Надмірне напруження, що передається на деякі м’язи і зчленування зубощелепної системи.

До симптомів, які виникають на тлі неправильного положення язика, можна віднести:

• порушення носового дихання;
• порушення ковтання;
• дефекти мови;
• порушення нервово-рухового розвитку;
• симптоми з боку лОР-органів;
• порушення прикусу й інші проблеми з зубами;
• порушення роботи скронево-нижньощелепного суглоба (ВНС);
• емоційні порушення.

Виділяють кілька причин, які безпосередньо впливають на положення язика в ротовій порожнині:

• Порушення носового дихання. Це призводить до того, що язик зміщується вниз. Такі зміни необхідні для полегшення ротового дихання. Нагадаємо, що ротове дихання зі свого боку сприяє й формуванню неправильного прикусу. Тому батькам потрібно уважно стежити за станом органів дихання у дітей.
• Вкорочена вуздечка. В такому разі язик виявляється «затиснутим» короткою вуздечкою в опущеному положенні. Фізично язик не здатний повністю притиснутися догори (фізіологічно правильно положення язика).
• Викривлення в шийному відділі. Порушення функцій шийного відділу хребта безпосередньо впливає на стан мови.
• Порушення роботи м’язів і нервів. Дисфункція деяких нервів і м’язів щелепно-лицьової частини може стати причиною неправильного положення язика. Наприклад, це стосується роботи язикоглоткового і під’язикового нервів, а також щілиноподібних мовних та піднебінно-язикових м’язів. Розлад функцій цих нервів і / або м’язів можуть призвести не тільки до неправильного положення язика, а й порушення ковтання та дихання.

На положення язика також впливають деякі фактори, а саме:

• Фактори внутрішньоутробного розвитку – багатоплідність, аномалії матки, гіпертонус матки та інші.
• Спадкові фактори.
• Травми плоду під час пологів.
• Недоношеність.
• Штучне годування. Якщо дитина змушена перебувати на штучному годуванні, то потрібно ретельно стежити за розвитком прикусу і зубощелепної системи.
• Несвоєчасне введення твердої їжі (коли дитина тривалий час перебуває на рідкому раціоні).
• Шкідливі звички – смоктання пальця, предметів, покусування щоки, тривале смоктання сосок.
• Передчасна втрата молочних зубів.
• Часті захворювання органів дихання (зокрема, хронічні синусити, збільшені аденоїди та інші захворювання).

Розрізняють 7 варіантів положення язика. Перший є правильним, а всі інші – варіанти неправильного розташування органа. Розглянемо їх докладніше.

Варіант 1 – фізіологічно правильне положення язика

Піднебінне положення язика вважається правильним. Язик в спокої притиснутий до піднебіння і розташовується за верхніми різцями. В такому розташуванні органа спочатку формується фізіологічно правильний прикус (якщо, звичайно, немає інших причин і факторів для розвитку патологічної оклюзії). В такому разі, для формування правильного прикусу, також важливий загальний м’язовий тонус обличчя, робота скронево-нижньощелепного суглоба та інших елементів зубощелепної системи.

Варіант 2 – нещільне прилягання до піднебіння

В такому разі язик приблизно на 0,5 см впирається над лінгвальними горбками. Також язик може опускатися вниз приблизно на 0,5-0,8 см. За таких умов  орган не щільно притискається до піднебіння.

Під час ковтання в такому разі язик буде впиратися у верхні або нижні різці. Це призводить до напруження м’язів нижньої губи, яка також нахиляється і  скупчуються нижні зуби.

Варіант 3 – язик проходить між молярами

В такому розташуванні язик покриває лінгвальні горби. Тонус нижньої губи порушується, що призводить до формування глибокого прикусу. Тоді  часто нижні зуби скупчуються через брак простору.

Примітно, що з часом вираженість глибокого прикусу може зростати, а нижня щелепа – зміщуватися в заднє положення. У такому разі людина скаржиться на обмеженість рухливості нижньої щелепи (зокрема, під час відкривання рота).

Варіант 4 – язик  покриває щічні та лінгвальні горби

Якщо язик покриває щічні і лінгвальні горби нижніх молярів і / або премолярів, то в дитячому віці це призводить до проблем з прорізуванням зубів. Язик тисне на зачатки молочних зубів, не даючи останнім прорізатися. В майбутньому це може привести до порушення формування коренів постійних зубів. Існує навіть ризик розсмоктування кореня зуба, що веде до адентії (втрати зуба).

У 4-му варіанті положення язика знижується м’язовий тонус губ. У такій ситуації на скронево-нижньощелепний суглоб надається неадекватне навантаження, що призводить до порушення його роботи.

Варіант 5 – низьке положення язика

Під час низького розташування язика відзначається його малорухливість. Часто кінчик і середня частина язика мають підвищений тонус. З цієї причини візуально здається, що такий язик надмірно великий. Однак це не так. Язик нормальних розмірів, але об’ємний ефект створює тонус.

Низьке положення язика робить значний вплив на зубощелепну систему, зокрема, нижню щелепу. Тому можливий надмірний розвиток нижньої щелепи (макрогнатії) з формуванням мезіального прикусу. Також існує і небезпека недорозвинення верхньої щелепи, що також формує мезіальний прикус.

Коли щелепа висунута вперед також порушується робота щелепних суглобів. Це призводить до характерних клацань і болю у спробі відкрити рот.

Варіант 6 – язик між верхніми і нижніми різцями

Часто у такій позиції язика ослаблені колові м’язи рота та знижений жувальний тонус м’язів. Це ще один варіант «низького» розташування органу. Найчастіше під час 6-ї позиції язик недостатньо активний, що призводить до розвитку дефектів мовлення. Особливо помітно спотворення свистячих звуків.

Якщо під час такого розташування також порушується тонус жувальної мускулатури, то можливе подовження обличчя, а також дискомфорт і біль в щелепних суглобах. Пов’язано це з порушенням розподілу навантажень на м’язи обличчя.

Варіант 7 – бічне положення

Найчастіше причиною такої позиції язика виступають шкідливі звички (смоктати палець, гризти нігті, ручки і т. д.). Порушення іннервації – ще одна причина бічного зсуву язика.

Під час бічного положення язика відзначається порушення ковтання. Язик буде чинити тиск на той бік зубощелепної системи, куди він відхиляється. Це призводить до нерівномірного розвитку щелеп.

Виправити положення язика можна і потрібно. Для цього розроблена міофункціональна терапія. Застосовується вона, як в лікувальних, так і профілактичних цілях. Переваги такого лікування в тому, що його можна проводити в будь-якому віці і на будь-якому етапі ортодонтичного лікування. Крім того, мьюінг не вимагає наявності спеціальних навичок і досвіду. Фахівці з міофункціональної ортодонтії просто покажуть вправи, які потрібно регулярно виконувати. Завдання пацієнта – виконувати комплекс в суворій відповідності до рекомендацій лікаря.

Наводимо кілька поширених вправ, які допоможуть виправити зміщення язика:

• Заведіть губи за нижні зуби, притисніть язик до піднебіння та напружте підборіддя. У такому положенні затримайтеся на 5 секунд, потім розслабте м’язи. Повторіть 10 разів.
• Заведіть язик за верхні зуби, витягніть підборіддя і напружте нижню щелепу та затримайтеся на 10 секунд. Повторіть 10 разів.
• Язик потрібно помістити в піднебінні поглиблення та напружити. Затримайтеся в такому положенні на 10 секунд, після чого – розслабтеся. Повторіть 10 разів.
• Початкове положення таке ж, як і в попередній вправі. Тепер спробуйте ковтнути слину без залучення м’язів щік і губ. Працювати повинні тільки м’язи язика. Спочатку вам буде важко вдаватися ця вправа, але з кожним разом ви будете помічати прогрес. Повторіть 10 разів.
• Початкове положення таке ж, як і в попередній вправі. Напружте язик та посміхніться. Потім вказівними пальцями натискайте на куточки рота, намагаючись стримати посмішку. Через 10 секунд можна розслабитися. Повторіть 10 разів.
• Витягніть язик максимально вперед, намагаючись дістати до підборіддя. Затримайтеся на 5 секунд. Повторіть 15 разів.
• Витягніть язик, намагаючись дістати кінчик носа. Затримайтеся на 5 секунд. Повторіть 15 разів.