Шинування зубів

Шинування – це стоматологічна процедура, яку проводять при рухливості зубів, що виникає внаслідок пародонтиту. Накладена шина на зуби запобігає розхитуванню зуба, його зміщенню і випаданню. Це нескладна процедура, яка добре переноситься пацієнтом і зберігає зуби при пародонтиті.

У стоматологічній практиці шини на зуби накладаються в наступних випадках:

Залежно від діагнозу і поставлених цілей, лікар пропонує один з трьох способів шинування зубів:

• Тимчасове. Шину накладають на термін до 3-х місяців. Часто тимчасові шини накладають для стабілізації при гострих запальних патологіях і перед оперативним втручанням.
• Довготривале. Такі шини накладають на термін до одного року.
• Постійне. При низці стоматологічних захворювань необхідно встановити шину на термін більше одного року. Таке шинування називається постійним.

• Знімні – використовуються як частина протезу. Така конструкція виконує дві функції – зміцнює зубний ряд і слугує протезом відсутніх у пацієнта зубів. З цієї причини знімні шини частіше встановлюють за відсутності зубів.
• Незнімні – використовуються для фіксації рухомих зубів. Основне завдання незнімних шин – знизити навантаження на зуби під час жування.

Знімні і незнімні шини діляться на підвиди.

Незнімні шини

• Кільцева – спаяні між собою металеві кільця, що використовуються для фіксації зубного ряду. Конструкція кільцевої шини виготовляється в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта. Спочатку в таких випадках робиться відбиток, потім виготовляється гіпсова модель, на яку і підбирають кільцеву шину з відповідними характеристиками.
• Напівкільцева – «половинчастий» варіант кільцевої шини, з відсутністю кільця на зовнішній стороні. Методика виготовлення напівкільцевих шин така ж, як і кільцевих.
• Ковпачкова – система з’єднаних між собою ковпачків, які встановлюються на зуби. Ковпачкові шини покривають ріжучі кромки зубів і внутрішню поверхню зуба.
• Вкладочна – різновид ковпачкової шини зі спеціальним «вкладишем», що підсилює фіксацію конструкції на зубному ряді.
• Коронкова – виготовляються з металевих або металокерамічних коронок. Переважно використовується для фіксації рухомих жувальних зубів. Коронкові шини встановлюють за умови, якщо у пацієнта здорові ясна, оскільки при використанні таких конструкцій висока ймовірність травми ясен. Якщо пацієнт страждає патологіями зубоясенних кишеней, то коронкові шини ставити не можна. У таких випадках встановлюються екваторіальні (або напівкоронкові) шини, які не досягають ясен, що дозволяє проводити їх лікування.
• Інтердентальна – з’єднує зуби спеціальними вставками. Інтердентальні шини виготовляються з композитних матеріалів, адгезивного склоіономерного цементу або фотополімерів.
• Шина Мамлока, Треймана, Струнца тощо. – шини, названі на честь їх винахідників. Сьогодні такі шини вже не використовуються. Деякі з таких іменних шин зазнали серйозних змін.
• Шини-протези – використовуються в лікуванні пародонтиту в разі, якщо у пацієнта відсутні інші зуби. Шини-протези виконані таким чином, що навантаження при жуванні приходиться не на протез, а рівномірно розподіляється на сусідні опорні конструкції.

Знімні шини

При збереженні у пацієнта зубного ряду стоматологи застосовують такі види знімних шин:

• Шина Ельбрехта – застосовується при пародонтиті на початкових стадіях захворювання. Раніше шини Ельбрехта являли собою безперервну систему з кламерів – пристосувань для кріплення знімного протезу. Сьогодні в стоматологічній практиці застосовуються модифіковані конструкції з кламерами для бічних і передніх зубів.
• Шина з Т-подібними кламерами – різновид шини Ельбрехта. Кламери кріпляться на передні зуби, що надає додаткової стійкості зубній дузі. Такі шини можуть травмувати пародонт, тому їх використовують тільки на початкових стадіях захворювання, без сильного запального процесу.
• Шина з литою капою – ще один різновид шини Ельбрехта, але на відміну від шин з Т-подібними кламерами, знімає навантаження на ікла і різці при жуванні. Позитивний ефект досягається ковпачками, які встановлюються на передні зуби.
• Кругова шина – використовується при невеликій рухливості зубів. Залежно від клінічного випадку, застосовуються звичайні кругові шини або шини з кігтеподібним відростком.

• Шинування скловолокном – нова і ефективна стоматологічна процедура, враховуючи відгуки лікарів і пацієнтів. Сучасні шини на зуби зі скловолокна наші стоматологи використовують при лікуванні пародонтиту і ортодонтичному лікуванні.
• Вантове шинування – використання арамідної нитки. Арамід – синтетичний полімер, що відрізняється високою міцністю, довговічністю і біосумісністю.
• Бюгельне шинування – використання дугоподібних каркасів з металу, якими скріплюють зуби. Такі конструкції мінімізують жувальні навантаження. Примітно, що на таку шину можна встановити і зубний протез, якщо у пацієнта відсутні зуби.

У наших стоматологічних клініках на Лівому березі Києва, в Дарницькому (м. Осокорки, Позняки) і Дніпровському (м. Лівобережна) районах процедура шинування проходить у п’ять етапів:

При визначенні вартості шинування зубів, ціна залежить від ряду факторів:

• ступінь тяжкості пародонтиту;
• тип прикусу і наявність дефектів;
• стан зубного ряду (відсутні зуби);
• стан ротової порожнини;
• вік пацієнта.

У нашій стоматологічній клініці команда досвідчених лікарів проведе ретельну діагностику і підбере для вас оптимальний варіант шинування зубыв.